Із зони АТО – в рідну школу
Ми можемо спокійно навчатися, ходити на роботу, відпочивати, розважатися, дивитися кіно, читати книги… Усе це завдяки їм – нашим захисникам. Вони сильні та мужні, незламні та вольові, патріотичні і безкорисливі. Велика честь випала нам, учням і учителям Богданівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені І.Г.Ткаченка, зустрітися напередодні Дня Святого Миколая з одним із бійців АТО, випускником школи – Трубином Олександром Миколайовичем, який приїхав додому в короткочасну відпустку.
Боєць служить у 12 батальйоні, що охороняє наші кордони під Артемівськом. Олександр Миколайович висловив подяку волонтерам і школі за гуманітарну допомогу і підтримку. Для бійців дуже важливо отримувати листи і дитячі малюнки, кажуть, що без їжі легше, ніж без них.
В учнів була можливість поставити питання бійцю. Їх найбільше цікавило військове озброєння батальйону, техніка ведення бою, побут. Адже буденність для військового – шок для цивільного. Увесь вільний від сну час, - а це близько шести годин, - бійців проходить у військових навчаннях, відточуванні майстерності, опануванні нових видів техніки і зброї. Відпочинку чоловіки не знають: увесь час насторожі, бо ворожий снаряд може поцілити щохвилини. Олександр Миколайович додав, що за час перемир'я сепаратисти жодного дня не дали для відпочинку – обстріли продовжуються постійно. А якщо якась вільна хвилина і знайдеться, то телефонують родичам чи переглядають надіслані дитячі листи.
Бійці буквально живуть завдяки допомозі волонтерів і всіх небайдужих до долі України патріотів. Трубин О.М. дякував за постійні передачі їжі та одягу, а на питання «Чого найбільше не вистачає?» відповів: «Солодкого». Школярі неначе вгадали заповітне бажання бійців і передали їм солодкі гостинці на День Святого Миколая та Новий рік.
Зустріч пройшла в теплій та водночас хвилюючій атмосфері. Декілька разів учні переривали розповідь бійця гучними і тривалими оплесками. Проводжали воїна Гімном України, який співали і учні, і вчителі. У багатьох на очах бриніли сльози.
.png)
